Реклама
Загрузка...
Всі опитуванняОпитування

Чи варто розвивати розділ книги?

Так
Ні
Дуже мало книг треба більше
Не читаю тому байдуже
Читаю багато тому так
Увага!!!

 

Увага для завантаження файлів з нашого сайту використовуйте програму uTorrent.
Випадкове фото

 

 

Наша кнопка
UA-WAREZ
Випадковий статус

 

Не намагайтеся повернути відносини з людиною, яка вам зрадила. Вовки проганяють зі зграї зрадників.

 

Статистика
Статистика відвідувань
Проверка сайта
Деякі аспекти формування іміджу політичного лідера

Формування іміджу політичного лідера і політичної партії в українській практичній політології має певні особливості. Вони пояснюються не тільки характером соціально-політичних трансформацій останніх років, але й історичними традиціями. Протягом всієї своєї складної історії український народ не раз втрачав політичну еліту. Не мали ми справжньої культурно-політичної еліти й у недавньому тоталітарному минулому, де панувала адміністративно-партійна номенклатура.
Детальніше
Деякі особливості президентства на пострадянському просторі (1991 - 2004 рр.)

На початку 1990-х років кожна з колишніх радянських республік вже мала власного главу держави – президента. Цікаво, що наші співвітчизники (усі – люди з досить високим ступенем освіти) на моє прохання пригадати прізвища президентів, які сьогодні правлять у незалежних державах на пострадянських просторах, неодмінно називали керівників Росії, Білорусі, Казахстану, Грузії. Рідше пригадували прізвища туркменського, азербайджанського та узбецького президентів. Ще рідше – вірменського, киргизького, таджицького чи молдовського. Тільки окремі співрозмовники пригадували імена президентів, що очолюють держави Балтії. Такий стан обізнаності пояснювали просто: прізвища лідерів найближчих сусідів (президентів Білорусі й Росії) або лідерів тих країн, з якими Україна підтримує тісні „газово-нафтові” стосунки (Азербайджан, Туркменистан) часто з’являються у засобах масової інформації, відтак – „на слуху” і в пам’яті. Ім’я грузинського керівника запам’яталося українцям не в останню чергу завдяки його активній підтримці ідей помаранчевої революції. Прізвища ж президентів країн, географічно віддалених від українських земель і з якими економічні зв’язки не дуже інтенсивні, менш „закріпилися” у пам’яті наших громадян.
Детальніше
Деякі тенденції процесу політичної соціалізації молоді

1. Лясковский В. Оранжевое домино. – http://inosmi.ru/translation/216494.html
2. Див: http://www.freedomhouse.org/research/freeworld/2004/countries.htm
3. Михайло Горбачов – життя після життя… // Дзеркало тижня. – 2004. – №16. – 24 квітня. – С. 13.
4. Корабльов С. Україна не Молдова // Дзеркало тижня. – 2003. – №43. – 8 листопада. – С. 6.
5. Аслунд А. Розбудова капіталізму. Трансформації в країнах колишнього Радянського блоку. / Перекл з англ. – К.: Дух і Літера, 2003. – С. 487 – 488.
Детальніше
Динаміка віртуального простору в рамках віртуальної війни і революції

Є кілька основних можливостей, завдяки яким відбувається подальший розвиток системи.
У першому варіанті система руйнується, однак вона замінюється новим варіантом віртуальності. Так сталося з колишнім Радянським Союзом, система якого виявилася неспроможною адекватно пояснити розрив, що все ширшав, між рівнем життя на Заході й у СРСР. Стара модель віртуальності (Ленін, Партія, Комсомол) була замінена новою (Ринок, Демократія, Капіталізм). При цьому багато старих гравців зберегли свої керівні посади, оскільки швидко оволоділи новою риторикою, тобто новим віртуальним інструментарієм.
Детальніше
Динаміка політичного капіталу в Україні

Модернізаційні процеси в Україні внесли зміни не тільки в систему суспільних відносин, але і в масову свідомість населення. Тим часом, найважливішою передумовою нормального функціонування суспільної системи є такий стан масової свідомості, за якого інститутам політичної влади та їх керівникам делегується певна сума повноважень, що дозволяє реалізовувати владні функції. Делегуючи повноваження, суспільство визнає право політичних інститутів ухвалювати обов’язкові рішення, здійснювати дії, у тому числі й примусові, необхідні для їх реалізації. Іншими словами, суспільство надає владі політичну довіру. Французький соціолог П. Бурд’є, використовуючи ринкову термінологію, увів у цьому зв’язку термін „політичний капітал”.
Детальніше
Динаміка ціннісних орієнтацій молоді

Проаналізовано динаміку ціннісних орієнтацій молоді, виявлено певну ієрархію пріоритетів та сучасні цінності молодого покоління. Виконано порівняльний аналіз сучасних цінностей з цінностями 1960-х та 2000-х років.
Детальніше
Діалог Україна - Європейський Союз: минуле, сучасне, майбутнєdih1>

“Європейський вектор” української дипломатії є одним із приорітетних і стратегічно важливих для нашої держави. В документі “Основні напрями зовнішньої політики України”, прийнятому Верховною Радою України ще в 1993 році, підкреслюється, що перспективною метою української зовнішньої політики є членство України у Європейських Співтовариствах, а також західноєвро-пейських або загальноєвропейських структурах.
Детальніше
Діяльність координаційних і консультативно-дорадчих органів з питань етнонаціональної політики

1. Положення про Раду представників громадських організацій національних меншин України: Затверджене Указом Президента України від 22 липня 2000 року № 908.
2. Рада представників кримськотатарського народу // Депортация коренного народа Крыма и проблемы восстановления его прав: система принципов и международные обязательства Украины. Информационный бюллетень. Специальный выпуск к слушаниям в Верховной Раде Украины №6/3. - Симферополь, 2000. – С. 121.
3. Громадянське суспільство в Україні. – К.: Світовий банк, 2003.
4. Статут Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців // Український часопис прав людини. – 1997. - №1.
5. Міжнародна організація з міграції. Бюро в Києві (International Organization for Migration) // Проблеми міграції. – 1997. - № 1. - C. 42.
6. Змішана українсько-словацька комісія з питань забезпечення прав національних меншин: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1994 р. №883.
7. Змішана міжурядова українсько-румунська комісія з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 року №168.
8. Змішана українсько-угорська комісія з питань забезпечення прав національних меншин: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 1992 року №238.
9. www.politik.org.ua
Детальніше
Діяльність політичних партій у сфері військового будівництва України в період гетьманату 1918 року

1. Якупов Н. Большевики во главе революционных масс. 1917 – январь 1918. – К.: Издательство Киевского университета, 1967. - 247 с.
2. „Воля”. Орган Бюро ЦК УСДРП. - 1917. - 9 липня.
3. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, фонд 458, спр. 2.
4. Голуб П. А. Солдатские массы юго-западного фронта в борьбе за власть Советов (март 1917 – февраль 1918 гг.). - К.: Госполитиздат УССР, 1958. – 254 с.
5. Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. -Прага, 1921. – Т. ІІІ. – 160 с.
6. „Самостійник”. - 1918. - 7 квітня.
7. „Самостійник”. - 1918. - 2 червня.
8. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2-х т. - Т. 1. 4 березня – 9 грудня 1917 р. - К.: Наукова думка, 1996. - 589 с.
9. „Робітнича газета”. - 1917. - 13 жовтня.
10. Центральний державний архів громадських об’єднаньУкраїни, фонд 43, спр. 21.
11. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, фонд 3563, спр. 119-а.
12. Українські політичні партії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Програмові і довідкові матеріали. – К.: „Консалтинг”, „Фенікс”, 1993. – 336 с.
13. Центральний державний архів громадських об’єднань України, фонд 43, спр. 19.
14. Центральний державний архів громадських об’єднань України, фонд 43, спр. 21.
15. Центральний державний архів громадських об’єднань України, фонд 44, спр. 1.
16. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. – Т. 2. Від середини XVII століття до 1923 року. - К.: Либідь, 1993. – 608 с.
Детальніше
До визначення феномена демократії

Протягом усієї історії людства найблагородніші його представники прагнули створити теорію ідеального суспільства, в якому панували б соціальна справедливість, мир, щастя, а люди стали б вільними й рівноправними. Головним було віднайти соціальний механізм, за допомогою якого суспільство могло б справедливо розподіляти суспільні блага між громадянами. Ця ідея ототожнюється, в першу чергу, з теорією демократії. У зв’язку з цим постає актуальна проблема вивчення такого надзвичайно непростого феномена, як демократія.
Детальніше
©2013 - 2016. Всі права застережено.
Страница сгенерирована за 0.104292 секунд