Реклама
Загрузка...
Всі опитуванняОпитування

Чи варто розвивати розділ книги?

Так
Ні
Дуже мало книг треба більше
Не читаю тому байдуже
Читаю багато тому так
Увага!!!

 

Увага для завантаження файлів з нашого сайту використовуйте програму uTorrent.
Випадкове фото
File engine/modules/prikol.php is in the folder, which is available to write (CHMOD 777). For security purposes the connection files from these folders is impossible. Change the permissions on the folder that it had no rights to the write.
Наша кнопка
UA-WAREZ
Випадковий статус
File engine/modules/statusy.php is in the folder, which is available to write (CHMOD 777). For security purposes the connection files from these folders is impossible. Change the permissions on the folder that it had no rights to the write.
Статистика
Статистика відвідувань
Проверка сайта
Законодавчі аспекти управління українською національною безпекою

1. National Intelligence Machinery. – Available from http://www.tso.co.uk/bookshop.
2. Гончаренко О. М., Лисицин Е. М. Методологічні засади розробки нової редакції Концепції національної безпеки України. – К.: НІСД, Серія „Національна безпека”. – 2001. - Випуск 4.
3. Горбулін В. П., Бєлов О. Ф., Лисицин Е. М. Актуальні питання організації стратегічного планування державної політики національної безпеки України // Стратегічна панорама. – 1999. - №3. – С. 12 - 19.
4. Лисицин Э., Джангужин Р., Гончаренко А. Гражданский контроль и система национальной безопасности Украины // Зеркало недели. - № 35 (410). – 2002. - 14 - 20 сентября.
5. Мирошниченко В. М. Организация управления и обеспечение национальной безопасности Российской Федерации. – М.: Издательство „Экзамен”, 2002. – 256 с.
6. Рахманин С. Административный тупик // Зеркало недели. - № 10 (538). – 2005. - 19 - 25 марта.
7. Шер Дж. Військова та безпекова реформа в Україні: західний погляд // Стратегічна панорама – 2003. - № 2.
8. www.politik.org.ua
Детальніше
Законотворча діяльність як комунікативний процес

Законотворча діяльність як складова правового функціонування держави традиційно розглядається в контексті концепцій теорії держави і права як функціональна ознака конституціональної характеристики політичної системи та рівня парламентаризму стосовно визначення моделі політичного режиму. В процесі розвитку України на засадах верховенства права у напрямі імплементації законодавчого ресурсу до європейських стандартів постає питання про моделювання оптимальних варіантів демократизації механізму законотворення, що, через свою соціальну природу, має розглядатися як процес матеріалізації ініціатив соціальних інститутів у систему правових відносин і здійснення державного управління суспільством за допомогою визначених ним правових норм.
Детальніше
Засади демократизації політичного режиму Марокко

С. Хантінгтон у книзі „Третя хвиля. Демократизація наприкінці ХХ століття” наводить слова одного єгиптянина, який 1989 року так висловився щодо майбутньої політики країн арабського світу: „Від демократії нікуди не подітися” [1, с. 118]. Тобто, йдеться про динамічне розширення глобалізації – нового (демократичного) порядку, до якого прилучаються й країни, що розвиваються. Відбувається паралельний процес: консолідація демократії в розвинених країнах і впровадження демократичних політичних інститутів та цінностей у напівтрадиційних незахідних суспільствах.
Детальніше
Збройні Сили України як базовий компонент воєнної організації держави

Геополітичні зміни, що відбулися в світі на межі тисячоліть, обумовили трансформацію поглядів на вирішення багатьох аспектів людського існування. До них, зокрема, належать й одвічні питання війни і миру. У статті розглядається проблема оптимізації оборонної сфери України як один з неодмінних компонентів державотворення.
Детальніше
Знання про соціальний конфлікт: абсолют чи відносність

1. Картунов О., Маруховська О. І спокій тільки сниться! // Політичний менеджмент. – 2003. - №1. – С. 102 – 103.
2. Див.: Варшавчик М. Джерело історичне // Джерелознавство історії України. Довідник. Проблеми едиційної та камеральної археографії: історія, теорія, методика. – К., 1998. – С. 40 – 42.; Котигоренко В. Достовірність джерела // Там само. - С. 43.
3. Про це див.: Кезин А. В. Научность: эталоны, идеалы, критерии. Критический анализ методологического редукционизма и плюрализма. – М., 1985. – С. 28 – 31.
4. Зокрема, ще на початку 1970-х років було перекладено і оприлюднено відповідну статтю американського соціолога Т. Парсонса (Див.: Парсонс Т. Общий обзор //Американская социология: Перспективы, проблемы, методы. – М., 1972). Про відставання радянської науки у вивченні соціальних конфліктів свідчили й реферативні огляди зарубіжної літератури (Див., зокрема: Обершелл Э. Теорія социального конфликта // Общественные науки за рубежом: Реферативный журнал. Серия “Философия и социология”. – 1979. - №4. – С. 150 – 152).
5. Як приклад, див.: Доронина Н. И. Буржуазные исследования международного конфликта: Критический анализ методологии исследования. – М.,1981; Зарубежные исследования конфликта в системе социалистических общественных отношений. Вопросы теории и методологии (Сборник научных трудов). – М. 1989; Клюгль И. Обострение социальных антагонизмов и буржуазные теории систем и конфликтов // Современный антикоммунизм: критика новейших течений. – Минск, 1979. – С. 67 – 81; Луков В. Теоретические основы концепций буржуазной конфликтологии // Материалы научной конференции «Критика современных буржуазных, реформистских и ревизионистских концепций в области идеологии, этнологии и права». – М., 1976. – С. 25 – 39; Нечипоренко Д. А. Буржуазная «социология конфликта». – М., 1982; Семенова Л. А. К проблеме построения общей теории конфликта в американской буржуазной социологии // Социология и идеологическая борьба: Критический анализ буржуазных социологических концепций. – М., 1978. – С. 40 – 55; Фомина В. Н. Социальный конфликт в концепции постиндустриального государства Алана Турэна // Критика современной буржуазной социологии. – М., 1990. – Вып. 1.
Детальніше

Політичні партії

  • Автор: referat
  • 17-03-2016, 15:49
Політичні партії

Політичні партії іноді виражають не лише класові, а й інші інтереси, приміром, національні. Партія має ідеологію, політичну платформу, організаційну структуру, певні методи й засоби діяльності, соціальну базу, електорат (виборців, які голосують за неї). Основний зміст діяльності будь-якої політичної партії — здобути політичну владу в державі та реалізовувати свої про¬грамні цілі — економічні, політичні, ідейно-теоретичні, моральні за допомогою законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Свої програмні цілі політичні партії проводять у життя через ідейно-політичну, організаційну, пропагандистську, державну (коли оволодівають державною владою) діяльність, виробляю¬чи стратегію й тактику своєї поведінки на різних історичних етапах розвитку і за різних політичних умов.
Детальніше
Геополітичний вимір президентських виборів 2004 року. Спроба політологічного аналізу

Президентські вибори 2004 року і викликаний до них інтерес ще довго будуть для вчених, політиків, широких кіл громадськості предметом глибокого аналізу. Політикам, політологам належить знайти відповіді на питання: які причини привели українське суспільство до такого стану, що його найактивніші представники змушені були вдатися до масштабних акцій протесту, та яким вони бачать вихід із суспільної кризи?
Детальніше
Глобалізація: тенденції інтеграції, універсалізації та поляризації сучасного світу

Парадокси глобалізації не випадково стали предметом гострих теоретичних дискусій: неоднозначність процесів, що розгорнулися в сучасному світі, не можуть не відбиватися й на уявленнях про них. В науковій літературі поки що не знайдемо відповідей на багато політичних питань, породжених глобалізацією, оскільки основна увага авторів зосереджена на її економічній та культурній складових.
Детальніше
Глобальне громадянське суспільство: теорія, методологія, менеджмент

Процеси глобалізації, що набрали ходи на межі ХХ – ХХІ століть, переважно на грунті економічної інтеграції та визрівання загальнолюдського, планетарного розуміння екологічних, технологічних і техногенних проблем, потребують політологічного осмислення і політичного оформлення нової суспільної архітектури світової спільноти, яка все більше набуває ознак глобального за формою побудови і внутрішнім змістом суспільства. І в цьому зв’язку надзвичайно важливими є дослідження та аналіз не тільки процесів формування і становлення структур глобальної держави (глобальні парламент, уряд, суд), але й особливостей становлення і розвитку елементів і структур глобального громадянського суспільства.
Детальніше
Громадська думка: історія і сучасність

Одним з основних принципів демократичної організції суспільного життя є існування незалежної громадської думки. Після багатьох років нехтування думкою громадськості, в Україні, нарешті, почали рахуватися з нею. Більше того, зростає її роль як сили, спроможної впливати на політичний курс держави, формування законодавчого поля, визначення соціальної та економічної політики країни тощо.
Детальніше
©2013 - 2016. Всі права застережено.
Страница сгенерирована за 0.173336 секунд